- Опубликована инструкция, как Украинские журналисты должны писать свои материалы из зоны так называемой АТО. Мол не пишите о нерешенных проблемах, не показывайте трупы, не пишите о партийных спорах и так далее.
Независимый медиапрофсоюз Украины опубликовал рекомендации для журналистов по освещению боевых действий на востоке Украины, где проводится военная операция против ополченцев. Текст доступен на сайте профсоюза.
Авторы отмечают, что рекомендации не являются обязательными для прочтения. «Однако если вы любите нашу страну и хотите, чтобы эта война скорее кончилась с минимальными последствиями для всех, просим их прочитать и действовать по совести», — подчеркивают они.
В частности, журналистам рекомендуется избегать показа погибших и не использовать слово «трупы». «Вид покойников может деморализовать если не военных, то их родителей, которые сделают все, чтобы их сын не попал на фронт», — отмечают авторы документа.Также средствам массовой информации советуют не распространять видео, «которые выкладывает в YouTube враждебная сторона» (в качестве примера приводятся записи с пленными). В случае, если журналист узнал о сложностях со снабжением войск, ему рекомендуется «не давать репортаж в эфир», пока не будет возможности рассказать о том, «как эту проблему начали решать или хотя бы пообещали это оперативно сделать».
Еще одна рекомендация касается названий подразделений, участвующих в военной операции. «Не помогайте врагу дезориентировать граждан Украины - многие из них, слыша название батальона, сомневаются, это украинские или российские подразделения. Вместо таких названий батальонов, как "Айдар", "Днепр", "Азов", лучше употреблять словосочетание "украинские военные", в "одном из территориальных батальонов", "украинская армия". Вместо батальона "Восток", лучше говорить "кадыровские наемники" и т.д.», — пишут они.
Кроме того, журналистам советуют на время боевых действий не публиковать материалы «о партийных разногласиях и распрях».
Наконец, авторы памятки пишут, что материалы — даже если это репортажи о поражениях — не стоит заканчивать «безнадежностью». «Даже у тех, кто погиб, могут быть дети, и память об их подвиге останется в поколениях потомков, которые будут гордиться своими родителями», — рассуждают они.
Текст памятки опубликован также на странице Национального союза журналистов Украины в Facebook.
Независимый медиапрофсоюз Украины был учрежден в 2002 году. Он является единственной организацией, входящей в Международную федерацию журналистов (IFJ) и осуществляет правозащитную деятельность на территории страны. С 2011 года медиапрофсоюз возглавляет писатель и кинопродюссер Алексей Луканов.
_____________________________________________________________
На всякий случай текст памятки повторяю здесь, копия прямо с их сайта
Пам’ятка для працівників ЗМІ щодо висвітлення бойових дій
- 23 червня 2014 15:00
- Медіа-новини, Новини профспілки
Шановні колеги-журналісти, редактори і власники ЗМІ!
Всі ми перебуваємо в умовах інформаційної війни, яка супроводжує бойові дії і щодня триває в головах та душах людей. Сучасні проблеми на Півдні та Сході України також значною мірою є наслідком пропаганди, яка роками велась Росією через власні ЗМІ та кіно на нашій території за повного невтручання української влади.
Ці короткі рекомендації не є обов`язковими до виконання. Тим більше ми не ставимо за мету обмежувати вашу свободу слова. Однак, якщо ви любите нашу країну і хочете, щоби ця війна швидше скінчилася з мінімальними наслідками для всіх, просимо їх прочитати і діяти, згідно власної совісті.
Цю пам`ятку розробили досвідчені журналісти разом із психологами, які добре знають закони поширення інформації, її особливості впливу на свідомість та як реагує психіка людини на травматичні події.
- Обов’язково пройдіть офіційну акредитацію в СБУ. Це дозволить захистити вас в разі потреби і відділити бойовиків з підробленими посвідченнями від справжніх репортерів, які займаються висвітленням бойових дій. В майбутньому в результаті домовленостей це буде давати хоч якусь гарантію безпеки для журналістів з обох сторін.
- Уникайте показу трупів людей. По можливості не вживайте навіть слово «труп», замінюючи його на «загиблих», «вбитих» або «тіла». Деморалізуючий вплив вигляду покійників може дестабілізувати якщо не військових, то їхніх батьків, які зроблять все, щоб їх син не потрапив на фронт;
- Якщо це можливо, не завершуйте репортажів навіть про поразки – безнадією. Використовуйте контрапункт. Навіть в тих, хто загинув можуть бути діти і пам`ять про їхній подвиг залишиться в поколіннях нащадків, які пишатимуться своїми батьками;
- Не показуйте відео, яке в youtube викладає ворожа сторона. В Росії цим займаються професійні пропагандисти. Якщо відео наших полонених чи їхніх дзвінків додому з полону з`являється у мережі – розрахунок на повну деморалізацію тих, хто може чинити опір в Україні. Якщо ж ви робите репортаж про полонених, шукайте офіційний коментар особи, яка буде вести переговори з терористами. Люди не мають думати, що проблема визволення з полону повністю лягає на плечі рідні;
- Якщо ви викрили проблему, пов`язану із забезпеченням бойових дій, не давайте репортаж в ефір доти, доки не зможете розповісти про те, як цю проблему почали вирішувати або хоча б пообіцяли це оперативно зробити;
- На час бойових дій не давайте матеріалів про партійні розбіжності та чвари. Для ворога ми всі українці – «бандерівці і націоналісти». Незалежно від того, хто має яке закінчення прізвища, мову чи навіть партійність. І якщо вам пропонують гроші, щоб облити брудом партію опонента, опозицію або владу, – порадьте витратити ті кошти на допомогу пораненим чи військам;
- Не зловживайте показом похоронів тих, хто загинув, якщо це не публічно резонансна особа, або похорон. Ми дуже співчуваємо, але якщо не можемо нічим вже допомогти і репортаж не дає надії – замисліться, чи варто його давати на шпальти газети чи у ефір?
- Не показуйте обличчя учасників бойових дій. Навіть тоді, коли вони кажуть, що не бояться цього робити. Після чеченської кампанії 1994 року в Росії прокотилася хвиля злочинів, коли рідня убитого мстилася «кривдникам». Інформацію про солдат і їхні сім`ї знаходили завдяки репортажам з місця подій.
- Не називайте номерів частин та назв підрозділів, особливо у прив’язці до місць дислокації. Цим ви можете вберегти не одне життя. Пам’ятайте, що супротивник регулярно аналізує відкриті джерела інформації.
- Не допомагайте ворогу дезорієнтувати громадян України – багато з них чуючи власну назву батальйону вагаються це українські чи російські підрозділи. Замість власних назв батальйонів, як то «Айдар», «Дніпро», «Азов», краще вживати словосполучення «українські військові», в «одному з територіальних батальйонів», «українська армія». Замість батальйон «Восток», краще говорити «кадировські найманці», тощо.
Досвід країн, які переживали наслідки війн на своїй території, зокрема Ізраїлю, свідчить, що націленість на надію в майбутньому – дозволяє людям з проходити через стрес із меншими втратами.
Ми повинні вийти з цієї кризи сильнішими, зробивши правильні висновки, які не дадуть можливості рецидиву подібних подій. Багато що залежить не тільки від влади, але й від кожного з нас: журналіста, фотографа, телеоператора чи редактора ЗМІ.
Ми не обираємо час коли жити, але ми вибираємо як поведемо себе в часи, коли ми живем.
Давайте спільно зробимо нашу країну і наше життя кращим.
Пам’ятку розроблено об’єднаним Центром допомоги журналістам НСЖУ та НМПУ
Свежие комментарии